1. Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2. Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3. Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
4. Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5. Се, - як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
6. Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
7. Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
8. Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9. Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10. Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних - годуватись (збіраним) колоссєм;
11. Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12. У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.