Йов 22:16-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?

17. Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?

18. Бо він сповняв доми їх добром. - Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! -

19. Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:

20. Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!

21. Зблизись же до його - мир тобі буде; з того вийде добро тобі.

22. Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.

23. Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, -

24. Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.

25. І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;

26. Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.

Йов 22