1. І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2. Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3. Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4. Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5. Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6. Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7. Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8. Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9. Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10. За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11. Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12. Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13. Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
14. Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
15. Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16. Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?