19. (Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. - (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20. Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21. Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22. Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23. Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24. Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25. Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26. А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27. Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.