Йов 18:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Відказав Билдад Савхеаський й промовив:

2. Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за ум, і тодї поговоримо.

3. Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших?

4. О, ти, що в досадї своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустїє земля та пересунуться скелї з місць своїх?

5. Та ж у безбожного мусить потахнути сьвітло, а з огня його не остане й искри.

6. Стемнїє сьвітло в домівцї його, й сьвічка його загасне над ним.

7. Змалїють кроки могучостї його, й повалить його власний намір його;

8. Бо він попаде в сїть ногами своїми й в плетїнках буде плутатись.

9. Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його.

10. Невидимо розложені по землї силця на його, й западнї по дорозї.

11. Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди.

12. Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його.

Йов 18