1. Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
2. Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
3. О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
4. Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
5. Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
6. Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
7. Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
8. Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
9. І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
10. Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
11. Днї мої вже уплили, думи мої - думи дорогі серцю - вони розбиті.
12. Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.