3. Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити?
4. Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю;
5. Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас.
6. Та чи я говорю, - не втихає мій смуток; чи перестаю, - він не покидає мене.
7. Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою.
8. Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно.
9. Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми.
10. Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене.
11. Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене.
12. Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі.
13. Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою;
14. Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велетень-воїн.
15. Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою.
16. Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, -