28. І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29. Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30. Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31. Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32. Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33. Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34. Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35. (в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.