1. І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2. Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3. Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4. Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5. Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6. Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7. Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8. Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9. Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10. Є й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11. Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12. Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13. Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14. Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?