1. З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
2. Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
3. І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
4. Хто з нечистого може чистим родитись? Анї один.
5. Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
6. То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
7. Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
8. Та хоч його корінь в землї й перетрухне й пень його завмре в поросї,