5. О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6. Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7. Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8. Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9. А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10. Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11. Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12. Упомини ваші, як попіл, покрепи ваші - покрепи глиняні.
13. Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14. Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15. Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16. А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17. Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими: