16. А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17. Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими:
18. Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19. Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20. Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21. Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22. Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.