11. Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
12. Упомини ваші, як попіл, покрепи ваші - покрепи глиняні.
13. Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
14. Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
15. Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
16. А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
17. Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушима вашими:
18. Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
19. Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
20. Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
21. Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
22. Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.