1. От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
2. Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
3. Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
4. Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
5. О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
6. Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
7. Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
8. Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
9. А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
10. Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
11. Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?