Йона 4:1-6 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Йона ж розсердився тяжко й запалав гнївом,

2. І моливсь Господеві й промовив: О, Господи, хиба ж не се говорив я, бувши ще в моїй країнї? тим же то й хотїв утекти в Тарсис; знав бо я, що ти - Бог благий і милосердний, довготерпеливий і багатий на ласку, та що маєш спожалїннє над нуждою.

3. Возьми ж у мене душу, Господи, бо лучше менї вмерти, анїж жити.

4. Господь же сказав: Чи ж слушно се тебе так розсердило?

5. І вийшов Йона з міста й осїв від східнього боку міста, та й зробив собі там будку та й седїв у холодку, визираючи, що станеться з городом.

6. А Господь Бог виростив ростину, й знялась вона понад головою в Йони, щоб мав тїнь над головою, та щоб успокоїв свою досаду, й Йона вельми зрадїв тій ростинї.

Йона 4