10. Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
11. Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
12. і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
13. І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
14. І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
15. Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
16. Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.