18. Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
19. Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
20. Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
21. Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
22. Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
23. Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
24. Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
25. Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
26. Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
27. Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
28. Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
29. Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
30. Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
31. Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.