12. Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
13. і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
14. Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
15. Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
16. Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
17. Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
18. Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
19. Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
20. Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
21. Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
22. Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
23. Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
24. Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
25. Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
26. Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
27. Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
28. Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.