13. що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14. І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15. Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16. І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17. Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18. Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19. І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20. І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
21. І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22. Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23. Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24. А послані були з Фарисеїв.
25. І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
26. Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27. се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
28. Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29. Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
30. Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31. І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32. І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.