13. Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.
14. Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
15. Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
16. Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
17. А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
18. Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.