29. І поосьвячуєш їх; і будуть вони пресьвятими: хто доторкнеться до них, буде сьвятий.
30. І Арона й сини його намастиш і висьвятиш їх на сьвященників менї.
31. До синів же Ізрайлевих мусиш промовити: Миром сьвятого помазання мусить се бути менї в роди ваші.
32. На людське тїло не будете його зливати, і по складу його не робити мете такого собі. Сьвяте воно, і сьвятим мусить бути вам.
33. Хто зробив би таке мішаннє, та хто помаже ним чужого, викорениться той ізміж людей своїх.
34. І Господь рече до Мойсея: Возьми запашне коріння: Стакте та кадильну черепашину, та гальбан, запашне коріння і чистий яловець, з усього по рівній частинї,
35. І зроби з того майстерно зложене кадило, робом аптикарським стерте, чисте, сьвяте.
36. І розтовчи на порох, і положи із сього перед сьвідченнєм в наметї громадському, де сходити мусь з тобою; пресьвята сьвятиня буде для вас.
37. І кадило, що зробити маєш, по складу частей його нїхто не сьміє робити для себе; буде воно в тебе сьвяте для Господа.