19. Кожного, що злїгсь із скотиною, смертю карати меш.
20. Хто замість Господа приносить жертву ідолам, мусить бути прогнаний.
21. Не тїснити меш чуженицї і не гнобити меш його; були бо ви чуженицями в Египецькій землї.
22. Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти.
23. Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую.
24. І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.
25. Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу.
26. Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця;
27. Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден.
28. Не лаяти меш суддїв, і не проклинати меш князя народу твого.
29. Від достатків збіжа твого і випливу точива твого не гаяти мешся приносити в жертву. Первенця з дїтей твоїх оддавати меш менї.
30. Так робити меш з волом і з малим скотом; сїм день буде воно при матері своїй, а восьмого дня даси його менї.