Римляни 9:6-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,

7. анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.

8. Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.

9. Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.

10. Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;

11. ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),

12. сказано їй, що більший служити ме меншому,

13. яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.

14. Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.

15. Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.

Римляни 9