22. Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23. і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24. як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25. Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26. І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27. Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28. скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29. І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.