10. Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.
11. Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.
12. Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13. анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14. Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15. Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16. Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17. Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18. Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19. Почоловічи глаголю ради немочи тїла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистотї і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правдї на сьвятість.
20. Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведностї.
21. Який же тодї мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
22. Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічнє.