6. Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.
7. Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.
8. Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.
9. Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
10. Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.
11. Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.
12. Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
13. Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
14. Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
15. Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.
16. І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.
17. Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.