2. Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
3. Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
4. Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
5. Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6. Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7. Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8. Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9. Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
10. Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11. І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
12. і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13. Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.