12. всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
13. Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
14. котрих уста клятьби і гіркости повні;
15. скорі ноги їх проливати кров;
16. руїна та злиднї на дорогах їх,
17. а дороги мирної не пізнали.
18. Нема страху Божого перед очима їх.
19. Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
20. тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
21. Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
22. правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:
23. всї бо згрішили, і лишені слави Божої,
24. оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
25. котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
26. щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.
27. Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
28. Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.