11. нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
12. всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
13. Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
14. котрих уста клятьби і гіркости повні;
15. скорі ноги їх проливати кров;
16. руїна та злиднї на дорогах їх,
17. а дороги мирної не пізнали.
18. Нема страху Божого перед очима їх.
19. Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
20. тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.