Римляни 2:10-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

10. слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.

11. Нема бо в Бога вважання на лиця.

12. Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме

13. (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.

14. Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:

15. вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);

16. в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.

17. Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

18. і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;

19. і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,

20. наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.

21. Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?

Римляни 2