1. То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
2. І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
3. Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри.
4. Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло,
5. так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени.
6. Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;
7. чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;
8. чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
9. Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
10. Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть;
11. у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;