Римляни 11:4-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.

5. Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.

6. Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.

7. Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

8. (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

9. І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

10. Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

11. Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.

12. Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?

13. Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

Римляни 11