20. Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
21. Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
22. Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
23. І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
24. Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
25. Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
26. І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
27. і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
28. По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
29. Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
30. Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
31. так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
32. Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.