8. А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9. щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10. Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11. Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12. Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13. Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14. Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15. А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16. Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17. Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18. Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.