Римляни 10:14-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

14. Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?

15. А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?

16. Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?

17. Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.

18. Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

19. І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.

20. Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.

Римляни 10