Римляни 10:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.

2. Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.

3. Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.

4. Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.

5. Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.

6. А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)

7. або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)

8. А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;

9. щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.

10. Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.

Римляни 10