6. між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
7. Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8. Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9. Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10. усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
12. се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13. Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14. Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15. От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16. Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17. Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18. Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
19. Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
20. Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.