Римляни 1:3-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,

4. обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

5. (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,

6. між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)

7. Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

8. Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.

9. Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,

10. усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.

11. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;

12. се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.

13. Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.

14. Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.

Римляни 1