7. Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,
8. Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!
9. Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.
10. Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,
11. Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!