1. Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Г осподи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
2. Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
3. Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
4. Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
5. Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.
6. Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
7. Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
8. Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
9. Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10. Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.