37. Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний.
38. Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого;
39. Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його.
40. Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки.
41. Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм.
42. Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його.
43. Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою.
44. Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його.
45. Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його.
46. Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя?
47. Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських?
48. Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї?
49. Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся?
50. Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів;
51. Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!