Псалми 88:8-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

8. Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.

9. Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.

10. Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?

11. Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?

12. Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?

13. Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.

14. Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?

15. Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.

16. Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.

17. Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.

Псалми 88