61. І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
62. І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
63. Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
64. Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
65. Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
66. І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
67. І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;