45. Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
46. Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
47. Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
48. І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
49. Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
50. Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
51. І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
52. І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
53. І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
54. І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
55. І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
56. Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
57. Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
58. Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
59. Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
60. І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.