14. І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15. Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16. Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
17. Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
18. І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
19. І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
20. Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
21. Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
22. Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
23. А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
24. І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
25. Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
26. Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
27. І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
28. І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
29. І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.