1. Наука Асафа. С лухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2. Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3. Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4. Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5. Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6. Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7. Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8. І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9. Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10. Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11. Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12. Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.