Псалми 77:6-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

6. Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:

7. Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?

8. Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?

9. Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?

10. Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,

11. Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;

12. Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.

13. Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?

14. Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.

15. Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.

16. Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.

17. Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.

Псалми 77