2. Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, - ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
3. Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
4. Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
5. Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
6. І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
7. З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
8. Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! - Пустили з димом всї Божі собори на землї.
9. Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
10. Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
11. Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
12. Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
13. Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
14. Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
15. Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
16. І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.