19. Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
20. Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
21. Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
22. То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
23. Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
24. Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.