Псалми 69:7-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!

8. Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.

9. Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.

10. Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.

11. Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.

12. Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.

13. Я ж, Господи, - молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!

14. Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.

15. Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.

16. Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.

17. І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!

Псалми 69